У кожної людини є її золота жилка. Якою б
запущеною, безталанною, нездібною до оволодіння знань не здавалась дитина,
дорогоцінне зерно таланту десь приховується під пластами звичайності,
посередності, відсталості. Завдання істинного виховання полягає в тому, щоб
знайти це зерно, відкрити золоту жилку, поставити людину на ту життєву доріжку,
йдучи якою, вона засяє своїм неповторним блиском. Це болісно складна справа,
яка потребує великого терпіння і безмежної віри в людину.
- Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки;
- Уникати однобокості в навчанні та вихованні;
- Не позбавляти дитини ігор, забав, казок, створювати умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності;
- Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження;
- Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам'ятайте: "Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас"
- Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини;
- Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного;
- Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого.
Немає коментарів:
Дописати коментар